Прислів’я та приказки про бика та вола

Бик, бугай.

1. Бика голова не боліла, як корова теля родила (Прип., 11).— Див. віл.

2. Бик в’яжеться воловодом, а чоловік — словом (Фр., І, 1, 27).— Див. 2, слово.

3. Бик забув, як телятком був (Прип., 11).— Див. віл.

4. а) Бик землю бортить, а персть на нього летить (Прип., 11);

б) Сам бик землю борикае і на себе кидає (Ном., 189; Фр., І, 1, 28; Укр. пр., 1963, 291).— Див. віл.

5. Був колись бик, та звівся на смик (ІМФЕ, 14-3, 211, 213).

6. а) Бути бичку на личку, а коровці на вірьовці (Н. н., Вол.);

б) Бути бику на вірьовці (Н. н., Вол.).— Рос.: Даль, 224; 946; біл.: Рапан., 188; Гр., 2, 25.

7. Бугай реве і ведмідь реве — хто кого дере і чорт не розбере (Ном., 136); …хто кого б’є, і чорт не розбере (Укр. пр., 1936, 433).— Див. ведмідь, корова.

8. Від чого бик брикає, від того кінь здихає (Прип., 46).— Див.

віл.

9. Допався віл до браги та й п’є, хоч не чує спраги (Прип., 222).

10. а) До чого бик навик, того і волом схоче (Фр., І, 1, 27); …до того й тягти буде (Укр. пр., 1963, 493);

б) До чого бик звик, то й волом рик (Прип., 135);

в) До чого бик навик, за тим і риче (Прип., 212);

г) На що бик звик, до того й реве (Фр., 11, 1, 167); …за тим все рикає (Фр-, І, 1, 28);

д) На що бик навик, то й волом рик (Фр., І, 1, 28);

е) Чим бик навик, тим і реве (Ільк., 107; Фр., 1, 1, 28); …того реве (Ном., 185); …того і вночі реве (Чуб., 286);

є) До чого бик навик, до того й тягти буде (Укр. пр., 1963, 193);

ж) До чого бик навик, того і в череді гуде (Мал., 92);

з) До чого бик привик, до того все вертає (ІМФЕ, 29-3, 149, 52);

и) Куди бик привик, туди й завертає (Укр. пр., 1955, 278);

і) На що бик навик, на тоє і на­лягає (Ном., 185; Фр., І, 1, 28);

ї) Бик на що звик, за тим бринить (Н. ск., 1964, 209);

й) Чого бик навик, того риче (II. ск., 1976, 37).— Віл.: Рапан., 246.

11. Забуде бик зиму, як ся дочекає трави (Фр., 1, 1, 27).

12. Заправляй молодого бика до плуга, бо старого не заправиш (Фр., 11,1,155).

13. За каплю молочка та так бити бичка (Укр. пр., 1955, 320).

14. а) Захотів молока від бика (Ном., 91);

б) 3 бика пе надоїш молока (Укр. пр., 1955, 322; Вік живи, 16);

в) Не проси у бика молока (Прип., 11).—Рос.: Даль, 241; біл.: Рапан., 219; Гр., І, 139.

15. Згода: бика за індика (Фр., 11, 1, 170).— Див. З, згода.

16. Колись-то запряжем бичка та привезем гостинців санки (Укр. пр., 1963, 315).

17. а) На бік, бики, бо процесія йде (Прип., 11);

б) Хапай бики, бо процесія йде (Ном., 251; Фр., 1, 2, 454);

в) Хапай, Грицю, бики, бо процесія йде (Фр., 1, 2, 454).— Див. віл.

18. Най той бик здохне, що його корова б’є (Фр., III, 2, 381).

19. Не буть бичку на обривочку (Укр. пр., 1963, 493).

20. Соб, бицю, коло плота, яка плата, така й робота (Закр., 205; IIом., 202).— Див. робота, воли.

21. а) У бика довгий язик, та говорити не годен (Прип., 351);

б) У бика язик великий, та говорити не може (Н. ск., 1976, 54).— Див. віл.

22. а) Чиї бики, аби мої телята (Зін., 255); …а мої телята (Ном., 144);

б) Чиї бички, а наші телички (Чуб., 286; Укр. пр., 1963, 620);

в) Чий би бугай не скакав, а теля наше (Ном., 144);

г) Чий би бугай не був, та телятко все наше (ІМФЕ, 29-3, 124, 31);

д) Чий бугайчик був, аби тільки телятко було наше (ІМФЕ, 29-3, 117, 21);

е) Чиї б бички не скакали, були б наші телятка (Закр., 221).— Рос.: Снег., 450; Даль, 684; біл.: Нос., 76; Рапан., 272; Гр., 2, 443.

23. Як товста шия у бика, так тоненька в мужика (Укр. пр.,1963, 265).

24. а) Як з биком, так і зовсім з молоком (Укр. пр., 1963, 265);

б) Як з биком биться, а все молока не добиться (Білоц., 27);

в) Як з биком не биться, а молока не напиться (Укр. пр., 1963, 48).

Віл.

1. Без вола хата гола (Шиш.-Іл., 9; Ном., 199; Фр., І, 1, 219; Прип., 46; Укр. пр., 1963, 18; Н. ск., 1971, 48).

2. Безрогий віл і гулею б’є (Укр. пр., 1963, 347; Н. ск., 1971, 173).

3. а) Біда тому волові, як го корови підганяють (Фр., III, 2, 383);

б) Біда тобі, воле, коли тебе корова рогом коле (Висл., 250; Прип.,;

в) Горе тобі, воле, коли тебе корова коле (Мал., 191); …коли те­бе корова рогом коле (Ном., 174; Укр. пр., 1936, 182; 1955, 246);

г) Лихо тобі, воле, як тебе корова коле (Висл., 289; ІМФЕ, 1-5, 461,;

д) На горе тобі, воле, коли тебе корова коле (ІЛ, 99, 198, Дол.-Ход.);

е) Горе тобі, воле, коли тебе корова рогом коле, горе тобі, чоловіче, коли жінка дулі тиче (ІМФЕ, 8-К2, 10, 59, Яворн.).— Рос.: Даль, 395; біл.: Нос., 39; Гр., 2, 52.— Див. корова; 2, чоловік.

4. Борозного бий, а підручний і так почує (Фр., 1, 1, 109).

5. Був волом та й став козлом (Ном., 39; Укр. пр., 1963, 198; ІМФЕ, 29-3, 138, 57).- Біл.: Рапан., 155.

6. а) В вола язик довгий, та говорити не вміє (Чуб., 267; Прип., 287);

б) Великий рот у вола, а говорити не може (Ном., 104; Висл., 238; Укр. пр., 1963, 291; Сл. Черк., 4); …а не говорить, тільки реве (Укр. пр., 1963, 480);

в) Віл має довгий язик, а не може говорити (Фр., І, 1, 219);

г) У вола язик довгий, та говорити не може (Укр. пр., 1963, 480; Н. ск., 1971, 160; ІМФЕ, 1-5, 461, 99); …та говорити не вміє (Укр. пр., 1936, 172);

д) У вола великий рот, але говорити не може (Н. н., Бук.).— Біл.: Ляцький, 47; Гр., І, 197 — Див. бик, корова.

7. В голоблях так тягне чорний, як і білий (Фр., І, 2, 381).

8. а) Вали на бурого, бурий повезе (Н. н., Вол.);

б) Вали на сірого, сірий все знесе (Н. н., Вол.); …сірий повезе (Укр. пр., 1955,.—Рос.: Даль, 610; біл.: Гр., 1, 142.

9. Від чого віл брикає, від того кінь здихає (Фр-, І, 1, 219).— Див. бик.

10. Віл воду п’є, а теля лід лиже (Н. н., Київщ.).

11. а) Віл гребе та сам на себе (Ном., 189);

б) Віл гребе і сам на себе персть мече (Ільк., 14; Закр., 149; Ном., 189; Фр., І, 2, 219);

в) Віл гребе та й на нього падо (Зак. пр., 87);

г) Віл землю бортить, а персть на нього летить (Фр., І, 1, 219).— Див. бик.

12. а) Віл забув, коли телятком був (Висл., 240; Фр., 1, 1, 219; Прип., 46; Н. ск., 1964, 165);

б) Забув віл, коли телятком був (Ільк., 34; Ном., 23; Укр. пр., 1936, 264; Зак. пр., 84); …як телям був (Укр. пр., 1955, 147; ІМФЕ, 1-5, 461, 250);

в) Забули воли, як теля­тами були (Фр., І, 1, 221; Укр. пр., 1963, 514; Н. ск., 1971, 143).— Див. бик, корова.

13. Віл за сідлом, а кінь за ярмом зітхає (Висл., 240; Фр., І, 1, 219; Укр. пр., 1963, 265).

14. Віл налогом бере, а кінь уривом (ІМФЕ, 8-4, 411, 44).

15. Вола в’яжуть воловодом, а чоловіка — словом (Прип., 46).— Див. 2, слово.

16. а) Вола голова не боліла, коли корова теля родила (Ільк., 15; Ном., 47; Фр., І, 1, 220; Укр. пр., 1963, 455);

б) У вола голова не боліла… (Закр., 212).— Див. бик.

17. Вола дарують без ярма (Ном., 90).

18. Вола кличуть у гості не мед пити, а воду возити (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

19. Воли даю та що маю, але долі не вгадаю (Прип., 46).

20. Вали на воли — усе повезуть (ІМФЕ, 8–К2, 9, 1, Яворн.).

21. а) Воли по убочі, а біда поперед очі (Прип., 46);

б) Воли хо­дять по обочі, а біда поперед очі (Прип., 46);

в) Воли і корови в ліс, а поперед очі біс (Прип., 19).

22. Воли пасти — не ведмедя водити (Зін., 218).

23. а) Волови дай полови, буде робив поволи (Фр., І, 2, 220);

б) Волові дай полови та жени поволі, а коню — вівса та жени, як пса (Ном., 199; ІМФЕ, 1-5, 463, 54).— Див. кінь.

24. Волові роги пе тяжкі (Укр. пр., 1963, 291).

25. а) Волом зайця не здогоииш (Ільк., 15; Закр., 149; Ном., 102; Фр., 1, 1, 220; Укр. пр., 1955, 201; 1963, 268); …не доженеш (Білоц., 24; Прип., 46; Н. ск., 1971, 133);

б) Годі волом зайця затровити (Фр., І, 2, 373).— Рос.: Рибн., 129.

26. Гей, воли, коло плота, яка плата, така й робота (ІМФЕ, 29-3, 121, 45).— Див. бики, робота.

27. а) Дарма воли, аби ярма були (Ном., 141);

б) Дарма ярмгг, аби воли були (Ном., 141; ІМФЕ, 1-5, 461, 118).

28. Дмись, не дмись — волом не будеш (Шиш.-Іл., 20).

29. Доброго вола у ярмі пізнають (Зак. пр., 46).

30. а) 3 вола дві шкури не деруть (ІМФЕ, 1-5, 417, 99);

б) 3 од­ного вола по дві шкури не деруть (ВНС, 10; Закр., 167; Фр., III, 2, 405); ..двох шкур не деруть (Чуб., 256; Ном., 144; Прип., 46; Укр. пр., 1963, 98; Н. ск., 1971, 35); …сім шкур не деруть (Н. н., Вол.);

в) По дві не луплять шкіри з Вола (Зін., 241).— Рос.: Снєг., 390; Даль, 171,192; Рибн., 716; біл.: Рапан., 44; Гр., 1, 345.

31. І віл над силу не потягне (Фр., 1, 1, 221).— Див. кінь.

32. І на воловій шкурі всього не списав би (Прип., 46).

33. а) Коли віл пропав, то пропадай і ярмо (Укр. пр., 1955, 107; 1963, 18);

б) Коли пропав віл, пропадай і батіг (Шиш.-Іл., 35; Ном., 191).— Див. 2, пропадати.

34. Коли не мож по волах, бодай по оглоблях (Висл., 278; Фр., І, 221).— Див. кінь.

35. Кому що, а волові брага (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

36. Котрий віл тягне, того ще й б’ють (Фр., І, 1, 221; Прип., 47).

37. а) На бік, воли, бо процесія йде (Прип., 47);

б) Тікай з вола­ми, бо процесія йде (Фр., 111, 1, 209).— Див. бик.

38. На одній сіножаті і віл пасеться, і бузько жаби ловить (Ном., 154; Висл., 298; Фр., НІ, 1, 101; Укр. пр., 1936, 463; 1963, 252).

39. Непаристі воли пнуться (Фр., І, 2, 221).

40. Не ходять ясла за волами, а воли за яслами (Висл., 311; Чуб., 253; Ком., 63; Фр., 111, 2, 369); …лиш воли за яслами (ІМФЕ, 1-5, 385, 7).— Див. кінь.

41. а) Одним волом пе наробишся (Фр., 1, 2, 220);

б) Одним во­лом не наорешся (Зак. пр., 55);

в) Одним волом хліба пе доробишся (Ном., 202; Укр. пр., 1963, 22; ІМФЕ, 1-5, 462,7);

г) Позиченим волом пе доробишся (Н. н., Бук.);

д) Силування волом не доробишся (Чуб., 239; ІМФЕ, 1-7, 703, 39); …пе наробишся (Шиш.-1л., 71).- Біл.: Гр., 1, 139,— Див. кінь.

42. а) Пізнаєш вола, як на ногу наступить (Укр. пр., 1936, 143; 1963, 360; ІМФЕ, 1-5, 462, 146);

б) Пізнаєш, як чорний віл на ногу наступить (Ном., 190).

43. а) Се, як віл у ярмі, коли не випряжеш, не випряжеться (Ном., 195);

б) Як віл у ярмі, коли не випряжеш, то не випряжеться (Укр., пр., 1963, 275).

44. Солом’яним волом не орати, сінпим конем не їздити (II. к. Вол.).— Біл.: Гр., 1,139.— Див. кінь.

45. Способен волам хвости крутить (Ном., 288).

46. а) Старий віл борозни не псує (Ном., 171; ІМФЕ, 1-5, 461, 215); …борозни не портить (Шиш.-Іл., 70; Закр., 207); …борозни не попсує (Чуб., 239; Фр., І, 2, 222); …борозни пе скривить (Укр. пр.,266; Н. ск., 1971, 128);

б) Старий віл борозни не скривить, але й глибоко не оре (Укр. пр., 1963, 266);

в) Старий віл не піде на ріллю (Укр. пр., 1963, 279);

г) Старого вола трудно вигнати з бороз­ни (ІМФЕ, 1-5, 366, 5);

д) Старого вола не навчиш орати (Н. ск.,178).— Рос.: Снег., 383; Даль, 490; Жуков, 441; біл.: Гр., 2,— Див. кінь, кобила.

47. То був волом, а тепер пе хочеш зостатися конем (Ном., 38; Укр. пр., 1963, 125).

48. У кого віл та коса, у того і грошей киса (Шиш.-Іл., 16; Ном., 199; Укр. пр., 1963, 265; ІМФЕ, 1-5, 360, 16).

49. Хіба воли ревуть, як ясла повні (Укр. пр., 1936, 149; Прип.,172).

50. Цупить та тягне — волики йдуть (Укр. пр., 1963, 91).

51. а) Чужим волом не доробишся (Висл., 354; Ном., 188);

б) Хто чужим волом оре, той криві борозни тягне (Н. н., Зак.).

52. а) Чухайся віл з волом, а кінь з конем (Н. н., Сумщ.);

б) Чу­хайся віл з вЙлом, а кінь з конем, а свиня в тин, бо нема з ким (Мал., 213);

в) Знайся віл з волом, а кінь з конем (Н. н., Вол.).— Див. кінь.

53. Як віл не мудрив, а плуг тягне (Сл. Черк., 26).

54. Як віл пристане, так віз масти, а як кінь пристане, так ніж гостри (Ном., 199; Укр. пр., 1963, 264).

55. Як підеться тому волові у череді, то й корова б’є (Укр. пр., 1963, 654).

Залишити відповідь