Прислів’я та приказки обїдання

Їсти, їжа.

1. а) Аби було що їсти, можна й на городі сісти (Укр. пр., 1963, 63; Н. ск., 1971, 56); б) Аби їжа, стіл знайдеться (Сл. Черк., 1).

2. Аби день вівся, а хліб ївся (ІМФЕ, 14-3, 211, 264).

3. Аби що до губи, будуть їсти зуби (Ном., 105; Укр. пр., 1963, 57; Н. ск., 1971, 53).

4. Адам кисличку з’їв, а нам оскому лишив (Прип., 184).

5. Ані я в’ївся, ані я впився (Укр. пр., 1963, 58).

6. Батька і матір забудеш, а їсти — ніколи (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).

7. Баба з нехочу ціле порося з’їла (Шиш.-Іл., 8; Нвм., 98; Укр. пр., 1961, 262).— Рос.: Даль, 789.— Див. 2, баба.

8. Беа їди і віл не потягне (Фр., II, 1, 220; Алекс., 38).

9. Без їди не хочеться пити води (Фр., II, 1, 220; Прип., 143).

10. Бідний тоді їсть курку, як сам хворий або курка слаба (Укр. пр., 1963, 71).

11. а) Будемо їсти, тільки кожен своє (Н. н., Черніг.);

б) Будемо їсти, та не всі (Ном., 234; Укр. пр., 1963, 586);

в) «Будемо їсти, та не всі».— «Хіба вас дома не буде?» (Ном., 234).

12. Було що їсти й пити, тільки принуки не було (Ном., 232; Укр. пр., 1963, 690).— Біл.: Гр., 1, 392.

13. Вбирай, сват, капусту, коли б тебе не принесло, свині поїли б (Укр. пр., 1963, 426).

14; Виїв би, аби му цілий горнець поставив (Фр-, 1, 1, 171).

15. а) Виїв і миску вилизав; б) Виїв, ще й облизався (Фр., І,1,171).

16. Виїв, хоч не припрошували (Там же).

17. Виїли й раз полизати не лишили (Там же).

18. Виїли, лиш лижками покалатали (Там же).

19. Виїли, як вимели (Там же).

20. а) Вип’є і з’їсть за трьох дурних і за себе четвертого (Н. ск., 1971, 138);

б) Він вип’є і з’їсть за трьох дурних…(Укр. пр., 1963,433).

21. а) Він їсть, а біда його їсть (Прип., 149);

б) Шкода йому їсти давати: він їсть і біда його їсть (ІМФЕ, 14-3, 211,171).

22. В нашій школі, як на татарськім полі: єсть де сісти, та нічого їсти (Зін., 218; Ном., 118; Фр., III, 2, 340).

23. Всі люди на одне сонечко глядять, та не одно їдять (Укр. пр., 1963, 64; Н. ск., 1971, 56).

24. а) Гарбуза наїшся, а на вербу подивишся, то й станеш голоден (Ільк., 18; Ном., 235; Укр. пр., 1963, 771; ІМФЕ, 1-5, 461, 199); …а на вербу подивишся, то будеш голоден (Фр., І, 2, 321);

б) З’їж гарбуза, а подивися на вербу, знову буде кортіти (Ном., 235).

25. а) Гірко їсти, да жаль кинути (Шиш.-Іл., 18);

б) Гірко з’їсти і шкода покинути (Н. ск., 1971, 137).— Див. 2, жаль, шкода, скупий.

26. Гороху треба їсти потроху (ІМФЕ, 1-5, 461, 54).

27. Готовеньке і кішка з’їсть (Укр. пр., 1963, 455; Н. ск., 1971, 177).

28. Дав му бобу залізного з’їсти (Ном., 81; Висл., 253; Фр., І,2, 517).

29. Дали їсти, а не було де сісти (Закр., 155).— Віл.: Рапан., 234.

30. Дали їсти, лише не сказали, де сісти (Н. н., Ів.-Фр.).

31. а) Де їдять, там пхайся, а де б’ються, звідтам втікай (Ном., 113);

б) Де їдять, там тіснись, де гроші лічать, там не пхайсь, а де б’ють, утікай (Укр. пр., 1963, 336);

в) Де їдять, там ся тісни, де гроші лічать, там ся пхай, а де б’ють, утікай (Ільк., 26; Закр., 157);

г) Де б’ються — утікай, де їдять, там сідай (Прип., 12).

32. Де їсться смачно, там і п’ється (Закр., 157).

33. а) Де два їсть, там третій наїсться (Ном., 210);

б) Де троє їдять, там сі й четвертий поживить (Фр., 111, 1, 225).

34. а) Де сісти, то сісти, аби що з’їсти (Ільк., 26; Шиш.-Іл., 20; Ном., 140; Фр., III, 1, 101; Укр. пр., 1961, 261);

б) Де сів, там сів, аби смачно поїв (Фр., III, 1, 101).

35. День не їдять, два дні перегодять, а тоді знову не їдять (Укр. пр., 1963, 58; Н. ск., 1971, 53).

36. Де те ділося, що торік їлося (Прип., 102).

37. Добра то річ — попоїв та й на піч (Укр. пр., 1961, 234).—Див. піч.

38. Добро, наївшись, та мерти голодом (Укр. пр., 1963, 429).

39. а) До їди примусу не треба (Ном., 236);

б)До їдіння, паночку, бий, а до роботи не силуй (Укр.пр., 1963, 87).

40. Є де сісти, да нема чого з’їсти (Чуб., 283); …а нема що їсти (Закр., 161; Фр., III, 1,101).

41. В що їсти й пити, та нема з ким говорити (Укр. пр., 1955, 115; 1963, 656).

42. Жити весело, та їсти нічого (Н. в., Вол.).— Рос.: Даль, 824; біл.: Гр., 1, 230.

43. Загорюй снажно (тяжко), а з’їси смачно (Прип., 132).

44. За їду нема встиду (Укр. пр., 1963, 689).

45. За їжу ніхто не полає, а за роботу, було, і в вічі плювали (Укр. пр., 1963, 433).

46. За спасибі не будеш їсти куска хліба (ІМФЕ, 8-1(2, 12, 101, Яворн.; Укр. пр., 1963, 85).

47. Згадай мак та їж так (Н. ск., 1971, 55).

48. З’їв би і каменя (Зак. пр., ЗО).

49. а) З’їв би коня з копитами (Фр., II, 1, 186);

б) 3 копитами бо го з’їв (Фр., II, 1, 291).

50. З’їж півбіди та напийся води (Укр. пр., 1955, 58).

51. З’їла до капельки, до кришечки, щоб не боліли кишечки (Ном., 240; Укр. пр., 1963, 429).

52. Знехочу кум у кума порося з’їв (Ном., 98).

53. Зразу їли ячмінну логазу, а як запомогли, то і без вечері лягли (Укр. пр., 1963, 71).

54. І вівсяник гладко ся їсть, коли калача нема (Фр., І, 1, 197).

55. І в Парижу не їдять хліба з рижу (Ком., 97).

56. Із’їв, як за себе кинув (Ном., 193; Н. ск., 1971, 138).

57. Із неохотою вовк порося з’їв (Укр. пр., 1963, 587).— Див. вовк.

58. І мало наїлись, і багато поїли (Ном., 240).

59. І мудрому годі їсти, коли нема що (Висл., 273).

60. а) І сам не їсть, і другому не дасть (Ільк., 40; Ном., 94; Фр.,11,1, 225);

б) І сам не їсть, і другому не дає (Закр., 169);

в) І сам не гам, і другому не дам (Мал., 195; Білоц., 31; Укр. пр., 1955, 162; 1963, 425);

г) Ні сам не їсть, ні другому не дасть (Ном., 94).— Біл.: Рапан., 196; Гр., 2, 333.

61. І соловей не співає, коли він їсти нічого не має (ІМФЕ, 14-3, 211, 32).

62. а) їв би очима, та живіт не приймає (ІМФЕ, 29-3, 127, 31);

б)їв би очииа, та душа не приймає (Укр. пр., 1955, 226; 1963, 689);

в)їв би роток, та не прийма животок (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 2, 220.

63. їв би паляниці, та зубів чортма (Укр. пр., 1963, 563).

64. їв би, пив би, а красти ані руш (Прип., 150).

Залишити відповідь