Прислів’я та приказки обїдання ч3

129. Лобода — то панська їда, а хлопська нужда (Прип., 149).

130. Люди — не свині, що не дай, то поїдять (Манж., 170).

131. Менше лигай — більше з’їси (Ком., 43).

132. а) Млин меле водою, а чоловік живе їдою (Укр. пр., 1963, 61);

б) Млин живе водою, а чоловік — бідою (ІМФЕ, 14-3, 211, 155).— Див. млин.

133. Много їж, да мало говори (Зін., 263).

134. Моє діло теляче: наїлося та і в хлів (Ном., 266).— Див. З, моє.

135. На базарі за жебраками, а вдома за дітьми не можу наїстися (ІМФЕ, 14-3, 211,32).

136. Наївся — розболівся (Фр., II, 2, 429).

137. Наївся — хоч під лавку підкоти (Ном., 340; Укр. пр., 1963,429).

138. а) Наївся, як бик, перепався, як смик, голодний, як собака (Ном., 277);

б) Наївся, як бик, витягся, як смик, а їсти хоче, як собака (Білоц., 24);

в) Наївся, як бик, перепався, як смию, а голодний, як собака: якби сів, то й ще стільки б з’їв (ІМФЕ, 8-4, 341, 43).— Біл.: Рапан., 49.

139. Наївся — дай псові губи облизати (Н. н., Бук.).

140. Наїшся біди, напийся води — будеш ситим (Зак. пр., 34).

141. На тобі, чоловіче, тото, що рідше та ліпше, а вже тото, що гуще та пуще, то я сама з’їм (Фр., III, 1, 16).

142. а) На то кіт і гладок, що поїв та й набок (Н. н., Вол.);

б) Чого козак гладок, того, що поїв та й набок (Шиш.-Іл., 82).— Біл.; Гр., 1, 262.

143. Начинайте, тату,— мати їсть (Ном., 234; Укр. пр., 1963,587)

144. Наша Гаша не розбираша: їсть ‘пряники й не мережані (Укр. пр., 1936, 396).

145. Наша невістка, що не дай, то тріска (Н. ск., 1971, 138).

146. Наша душа наїсться з ковша (Ном., 239).

147. Нащо йому обрік, коли він не їв його цілий вік (Ном., 185).

148. Не в розсадную їсти, як нічого (Укр. пр., 1963, 57).

149. Не все їсти скором, колись буде й піст (Укр. пр., 1963,588) .

150. а) Не додаси потрави — не доїси (Ном., 241);

б) Не додаси — не доїси (Укр. пр., 1963, 64).

151. а) Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною (Ном., 203);

б) Не жалій хазяйки — їж картоплю з лушпайкою (Укр. пр., 1963, 396).

152. а) Не їв — зімлів, а наївся — розболівся (Фр-, III, 2, 451; Прип., 151);

б) Не їв — зомлів, наївся — звалився (Зін., 239; ВНС, 16; Шиш.-Іл., 54; Ном., 238; Висл., 311; Укр. пр., 1963, 58).—Рос.: Даль, 808.

153. Не їв редьки — не будеш ригати (ВНС, 16; Закр., 191; Літ. г., 1961,18.У1І1); …не буде ригати (Ном., 131).

154. Не їв, то й ложок не буду мити (Фр., II, 2, 343; Укр. пр., 1955, 245; 1963, 455; ІМФЕ, 14-3, 211, 158).

155. Не їж у шапці, бо твоя жінка буде мати дурного чоловіка (Ном., 234; Укр. пр., 1963, 587).

156. Не їж, не пий, а весело живи (Прип., 151).

157. Не доїм, не досплю, слава богу, що жию (Укр. пр., 1963, 88).

158. Не їсть — лише дивиться (Укр. пр., 1963, 549).

159. Не йдеться о наїдок, але о покушання (Укр. пр., 1963, 68).

160. Нема гірше, як індик: одного мало, а двох не з’їсти (Укр. пр., 1955, 320; 1963, 587); …одного мало, а двох пе з’їси (Укр. пр., 1936, 392).

161. Нема ні де сісти, ні що з’їсти (Вік живи, 10).

162. Не маєш що їсти — їж сир (Фр., II, 1, 227).

163. Не маю часу: як сиджу, то танцюю, а як стою, то їм (Фр.,III,1, 300).

164. Нема що їсти, нема пити, немає й роду, щоб поговорити (Укр. пр., 1963, 58).

165. Не ївши, не пивши, скачи, дурню, ошалівши (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 130.

166. а) Не про те говорять, що багато їдять, а про те, де воно ділось (Ном., 240; Укр. пр., 1968, 430);

б) Не про те говорять, що багацько їдять, а де воно дівається: не зліз з неба святий їсти (Ном., 240).

167. а) Не розіб’єш горіха, то не з’їсиш і зерняти (ІМФЕ, 14-3,211,32);

б) Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні (Н. н., Київщ.).

168. Не такі казани виїдали, а цього й поготів (Укр. пр., 1963,587).

169. Не те, що наївся, а в пазуху набрав (Ном., 240; Укр. пр., 1936, 256; 1955, 165; 1963, 429).

170. Не тілько їди, кілько біди (Ном., 237; Укр. пр., 1963, 62).

171. Не того йому шкода, що з’їв, а того, що залишилося (Зак. пр., 69).

172. Не тому печено, кому речено, а тому, хто їсть (Фр., 2,508).

173. а) Нехай не буде чого їсти, аби було з ким сісти (Чуб., 259;Укр. пр., 1955, 120; 1963, 623);

б) Хай не буде що їсти, аби було з ким сісти (Прип., 151);

в) Хоть є що з’їсти, та нема з ким сісти (Ном., 170);

г) Хотя нема що з’їсти, аби було з ким сісти (Ном., 170; ІМФЕ, 29-3,117, 31);

д) Хоч нема що їсти, аби було коло кого сісти (Висл., 350); …аби було з ким сісти (Укр. пр.,1955,120;1963, 59).

174. Не хочеш їсти — більше нам буде (Н. н., Черніг.).

175. Ніколи і наїстися, бо завжди готую їжу (ІМФЕ, 14-3, 211, 174).

176. Нікуди не дів, хіба вовк з’їв (Прип., 102).

177. Ніщо їсти, ніде сісти (Висл., 312; Укр. пр., 1955, 46; 1963,57).

178. а) Оглядівся, як наївся (Ном., 109; Н. ск., 1971, 187);

б) Огляділись, як наїлись (Манж., 170; Укр. пр., 1963, 587).

179. Один тримає рожен, а другий їсть печеню (Фр., III, 1, 34).

180. Один хоч із’їж вола, то все одна хвала (Укр. пр.,1963,430).

181. Ото мені їда — хліб і вода (Фр., І, 2, 220; Прип., 149).

182. Ото ласа їда, з часником лобода (Прип., 179).

183. а) Оце з’їм та оце з’їм, та ляжу полежу, та ще сім упережу, а гляну на сволок та ще сорок (Ком., 44; Укр. пр., 1936, 39; 1963,434);

б) Оце з’їм та ще сім, тоді перележу та ще сім умережу, та почеплюсь на сволок та ще з’їм сорок (Укр. пр., 1936, 257);

в) Оці ще з’їм та після ще сім, та ще полежу, та же стільки змережу, подивлюсь на сволок та ще сорок, а як це полегшає — значить, пороблено (Н. ск., 1971, 138).

184. Оце хай їсть, а це не бере той, що своїм плугом не оре (Укр. пр., 1963, 88).

185. а) Очі би їли і пили, а губи ані руш (ІМФЕ, 29-3, 127, 31);

б)Очі би їли, а губа не хоче (Фр., 111, 2, 502);

в) Вочі би,ще їли, але рот вже не хоче (Н. ск., 1964, 191).

186. Очі не сплять — їсти хотять (ІМФЕ, 8-К2, 17, 112, Яворн.).

187. Поїмо, подякуємо, а як ще, то й завтра прийдемо (Укр. пр., 1963, 690).

188. Поїмо сьогодні твоє, а завтра всяк своє (Н. н., Черніг.).

189. Полова хто й зпа, як їдома (Укр. пр., 1963, 63).

190. Полову їсть, а фасону не теря (Укр. пр., 1955, 180; II. ск., 1971, 145).

191. Поминаючи мак, їжте й так (Ном., 235); …в’їжте і так (Шиш.-Іл., 60; Укр. пр., 1963, 69).

192. а) Попоїв що попало, аби кишка не бурчала (Ном., 238; Укр. пр., 1963, 70);

б) Попоїв, що попало, щоб не бурчало в животі (Ном., 238).

Залишити відповідь