А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть посвоємуа,a ми по-своєму.
У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
Тарас Шевченко.
“Передмова до нeздійсненного видання “Кобзаря”
А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть посвоємуа,a ми по-своєму.
У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
Тарас Шевченко.
“Передмова до нeздійсненного видання “Кобзаря”
1 слайд
Знайомимось з хмарними технологіями (ХТ)
2 слайд
ХТ— відповідає за обробку ,зберігання даних на зовнішніх серверах.
інша назва ЦОД (центер опрацювання даних) чи мережа з таких центрів
3 слайд
Отримання сертифікату
4 слайд
– Перейти за посиланням “dnpk.16mb.com”
По-перше, цей вид резюме дозволить тобі виділитись з -поміж конкурентів, так як цей вид “презентації себе” ще не дуже популярний в Україні.
Реальна економія дорогоцінного часу роботодавця.
Під час запису відео резюме ти вже
Правильно складене резюме – одна з умов успішного працевлаштування!
Пам’ятай, все що ти вкажеш у резюме, треба буде повторювати і підтверджувати!
прізвище, ім’я: (повністю);
дані для зв’язку (телефон, електронна адреса) ;
мета пошуку роботи (ким ви
В одному селі жив великий дідич. Мав стільки полів, лісів, худоби і всілякого добра, що навіть цісар йому заздрив. А у того дідича служив бідний чоловік Максим. Слуга мав хатку з одним вікном. Вітер зірвав з покрівлі солому, і,
Жив собі бідний чоловік. Мав одного сина — статечного й робітного хлопця. І чоловік любив працювати. Але бідність не могли осилити і жили у скруті.
— Гей, няню, доста!.. Піду я у світ і будете видіти, що знайду ліпшу долю.
Колись була птиця жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле^ Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця — давай вони зерном ділитися. От одне зерно лишнє було. вина каже:
— Нехай мені буде!
У одного царя росла золота груша. Але з неї користі не мав, бо врожай щось^крало.
І примусив цар синів доглядати грушу.
Прийшов старший син під грушу і лежить. Прилізла до нього мишка:
— Царевичу, чи не дав бн ти мені
Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він, знай, на печі у
Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх, зостався один тільки дід.
— Ну,— каже змій,— завтра поснідаю.
А через ту слободу та йшов один бідний хлопець, та й проситься ночувати.
— А